Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом 3 робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, за умови, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. 
У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до 7 днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до 15 днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Слід зазначити, що строк для добровільного виконання рішення боржником держвиконавець встановлює на власний розсуд, але в межах, закріплених законодавством. Закон жодним чином не пов’язує тривалість строку для добровільного виконання від розміру суми, яка підлягає стягненню або будь-яких інших факторів та дозволяє держвиконавцю на власний розсуд визначати строк добровільного виконання рішення. 
У разі ненадання боржником у строки для самостійного виконання рішення документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення. 
Необхідно також зазначити, що законом не закріплено саме визначення терміну «виконавчий збір». Однак, проаналізувавши чинне законодавство, можна зробити висновок, що виконавчий збір - це грошова сума, що підлягає стягненню з боржника в разі невиконання ним рішення самостійно в межах наданого державним виконавцем строку. Bиконавчий збір, таким чином, є своєрідною санкцією за невиконання нимог державного виконавця. В Постанові Пленуму ВАСУ від 13 грудня 2010 року №3 наводиться визначення виконавчого збору - це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його добровільного виконання. Для застосування виконавчого збору виконавець приймає постанову, яка, у разі її добровільного невиконання, виконується примусово в установленому Законом порядку шляхом накладення стягнення на заробітну плату, інші види доходів боржника чи на його майно. 
Згідно ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений ч.2 ст. 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10% суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи, що на сьогоднішній день становить 680,00 грн. і в розмірі 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи, що становить 1 360,00 грн. 
Окремо хотілося б зупинитися на тому, коли боржник самостійно виконує рішення, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача, але вже після настання строку його примусового виконання. В таких випадках, відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір все одно стягується з боржника у зазначених вище розмірах, так само як і у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача, навіть якщо державним виконавцем не проводилось жодних дій примусового характеру. 
Перебіг строку для добровільного виконання рішення боржником починається з дня винесення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, а не з дня її отримання боржником. Вважаю, що таке положення закону є таким, що істотно порушує права боржника як сторони у виконавчому провадженні. Так, якщо уявити, що виконавче провадження відкрито в п'ятницю, то копія постанови повинна бути відправлена на наступний робочий день, тобто в понеділок, а буде фактично доставлена боржникові - не раніше вівторка. Таким чином, на добровільне виконання рішення в боржника залишається 3 дні. 
Також, досить цікавим моментом є те, що відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону державний виконавець за заявою стягувача одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно і кошти боржника. Однак, законодавець ніяк не вирішив питання як у такому разі боржник, наприклад, юридична особа із заарештованими рахунками, може добровільно виконати рішення суду та ще і за 3 дні? 
Є моменти коли виконавчий збір в деяких випадках все ж таки не стягується. Такі випадки закріплені в Законі: за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, стягнення виконавчого збору, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, відшкодування витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, і стягнення штрафів, накладених відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження». 
Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю після завершення строку, наданого для добровільного виконання, та встановлення, що рішення боржником у добровільному порядку не виконано. При наступних пред'явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні. 
Розмір фактично стягнутого з боржника виконавчого збору державний виконавець зазначає у виконавчому документі. 
У разі, якщо стягнутої з боржника суми недостатньо для задоволення в повному обсязі вимог стягувача, виконавчий збір сплачується пропорційно до стягнутої суми. 
В Законі передбачений випадок повернення вже стягнутого виконавчого збору боржнику: у разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню на основі виконавчого документа. 
У разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру та в разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.

Державний виконавець
ВДВС Радехівського РУЮ                                                 Ковалишин М.А.