13:11 Виконання рішень, за якими боржник зобовязаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення | |
| Примусове виконання судових рішень в Україні відповідно до ст. 2 Законом України «Про виконавче провадження» (далі -Закон) покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Судові рішення, згідно зазначеного Закону розділяють на рішення майнового та немайнового характеру. До переліку рішень у немайнових спорах законом віднесено низку рішень, за якими боржника зобов’язано особисто вчинити певні дії на користь стягувача, або утриматися від здійснення таких дій, зокрема рішення про: поновлення на роботі, вселення стягувача, виселення боржника, про відібрання дитини та інші рішення, за якими боржника зобов’язано особисто вчинити певні дії на користь стягувача чи утриматися від здійснення таких дій (зобов’язання надавати час для зустрічей з дитиною, зобов’язання провести нарахування та виплату підвищення до пенсії, заборона проведення зборів акціонерів і т.п.). Особливості виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення передбачені статтею 75 Закону, а саме: 1. Після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. 2. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення. Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону. 3. У разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав. 4. Державний виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виноситься постанова про закінчення виконавчого провадження. Виконання рішень у немайнових спорах істотно відрізняється від аналогічної процедури щодо майнових правовідносин. В першу чергу тим, що в процесі виконавчого провадження за такими документами не завжди застосовуються загальноприйняті заходи примусового виконання, - звернення стягнення на майно, доходи боржника, вилучення у останнього предметів тощо. Для рішень судів цієї категорії встановлено особливий строк примусового виконання – два місяці. Однак, якщо самим рішенням суду призначено термін виконання або цей термін взагалі є невизначеним (наприклад, при наданні щотижневого права спілкування з дитиною), державний виконавець має дотримуватися строків, встановлених рішенням суду. Крім того, виконавчий збір при виконанні немайнових рішень зобов’язального характеру має фіксований розмір: - в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника – фізичної особи; - в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – з боржника – юридичної особи. Особливе місце серед категорії виконавчих документів зобов’язального характеру є судові рішення про відібрання дитини. В даному випадку, державний виконавець за потреби може звернутися до суду з поданням, розгляд якого здійснюється судом за місцем виконання рішення відповідно до статті 374 Цивільного процесуального кодексу України, щодо вирішення питання про тимчасове влаштування дитини до дитячого або лікувального закладу. За неможливості з’ясування місцезнаходження боржника чи дитини державний виконавець звертається з поданням до суду про розшук дитини або боржника. При виконанні такого рішення не допускається застосовувати до дитини заходи фізичного впливу. При виконанні рішення про виселення боржника його майно може бути передане державним виконавцем на зберігання на строк не більше двох місяців. Майно в цьому випадку описується за правилами, встановленими для опису й арешту майна. Арешт на майно в цьому випадку не накладається. Після закінчення двомісячного строку невитребуване майно реалізується в порядку, визначеному Законом. Отримані від реалізації кошти, за вирахуванням понесених витрат, перераховуються боржнику. У разі якщо майно не було реалізовано, державний виконавець повідомляє органи державної податкової служби для здійснення подальшого розпорядження ним у порядку, встановленому для розпорядження безхазяйним майном. У разі якщо особі, яка підлягає виселенню, має бути надано інше житлове приміщення, державний виконавець надсилає відповідному органу повідомлення у письмовій формі про строк виконання рішення щодо надання такого приміщення. Цей строк не може перевищувати одного місяця. У разі ненадання у визначений строк іншого житлового приміщення державний виконавець складає відповідний акт і звертається до суду з поданням про встановлення порядку подальшого виконання рішення. До вирішення судом зазначеного питання виконавчі дії не проводяться. При виконанні рішення, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, у разі якщо боржник самостійно не сплачує виконавчий збір, витрати на організацію та проведення виконавчих дій та накладені на нього штрафи у передбачених Законом випадках, державний виконавець стягує їх примусово одночасно із виконанням такого рішення. Після завершення виконавчого провадження з виконання такого рішення, якщо виконавчий збір, витрати на організацію та проведення виконавчих дій, штрафи не стягнуто, державний виконавець відкриває виконавчі провадження за відповідними постановами та вживає заходів примусового виконання рішень, передбачених Законом, шляхом звернення стягнення на кошти та інше належне боржнику майно. Старший виконавець | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |