[Радехівський РВ державної виконавчої служби ГТУЮ у Л/о ]
Головна » 2013 » Березень » 18 » Строки здійснення виконавчого провадження.
16:31
Строки здійснення виконавчого провадження.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження». Слід розмежовувати строки перебування виконавчого документа в органах державної виконавчої служби та строки проведення виконавчих дій.
Законом України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець відповідно до рішення суду немайнового характеру повинен провести виконавчі дії у двомісячний строк, а відповідно до інших виконавчих документів – протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (ст. 30 Закону). Слід звернути увагу на початок та кінець обчислення строків здійснення виконавчих проваджень. Законодавець встановив, що строк здійснення виконавчого провадження не поширюється на час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження та на період реалізації арештованого майна боржника.
За наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій або несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості використати надані їм цим Законом права, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача або за заявою боржника, або з власної ініціативи на строк до 10 днів (ст. 35 Закону).
Законодавець визначає обставини, на підставі яких державний виконавець зобов’язаний зупинити виконавче провадження.
Найбільш поширені серед них: прийняття судом до розгляду скарги на дії органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення; зупинення виконання відповідного рішення або виконавчого провадження посадовою особою, якій законом надано таке право; подання до суду позову про виключення майна з акта опису й арешту; порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, введеного господарським судом, крім випадків знаходження виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих грошових сум, стягнених з боржника (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника); надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення; призначення тимчасової державної допомоги (ст. 37 Закону).
Крім того, Закон надає державному виконавцю право на зупинення виконавчого провадження, це коли державний виконавець на власний розсуд може зупинити виконавче провадження. Найбільш поширеними обставинами, коли державний виконавець може зупинити виконавче провадження, є: звернення державного виконавця до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз’яснення рішення, що підлягає виконанню, про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання; прийняття скарги на дії державного виконавця або відмову в його відводі; оголошення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини; призначення експертизи; надання сторонам строку для запрошення перекладача (ст. 38 Закону).
Слід зазначити, що державний виконавець при виникненні таких обставин виносить постанову про зупинення виконавчого провадження.
Таким чином, при вирішенні питання про те, чи здійснені державним виконавцем дії, передбачені Законом, у встановлені строки для виконання рішень немайнового та майнового характеру слід звернути увагу на те, що впродовж строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не проводяться (п. 4 ст. 39 Закону). Тобто строк, коли державним виконавцем проводились виконавчі дії є строками здійснення виконавчого провадження, а коли виконавче провадження зупинено – виконавчий документ перебуває на виконанні в органі державної виконавчої служби і цей термін не включається до строків здійснення виконавчого провадження.
Після закінчення існування обставин, що стали причиною для зупинення виконавчого провадження, державний виконавець повинен винести постанову про поновлення виконавчого провадження. З цього періоду перебіг строку здійснення виконавчого провадження продовжується.
Також необхідно звернути увагу на наявність заходів, які можуть забезпечити належне виконання рішення суду, до набрання ним законної сили, це – винесення судом ухвали про забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Ухвали про забезпечення позову виносяться судом за заявою заінтересованої особи.
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Крім того, Закон визначає, що негайному виконанню також підлягають рішення про стягнення аліментів; про стягнення заробітної плати в межах платежів, вирахуваних за один місяць, а також про стягнення усієї суми боргу з цих виплат, якщо рішенням передбачено її негайне стягнення; про поновлення на роботі чи на попередній посаді незаконно звільненого або переведеного працівника; в інших випадках, якщо негайне виконання передбачено законом і про це зазначено у виконавчому документі.
Законом, яким керується державний виконавець при виконанні рішень, встановлено, що негайне виконання полягає в тому, щоб державний виконавець не пізніше наступного дня після надходження до нього виконавчого документа виніс постанову про відкриття виконавчого провадження, а подальші виконавчі дії будуть проводитись у порядку, встановленому Законом.
Законом встановлено, що при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження державний виконавець надає строк для добровільного виконання вимог виконавчого документа, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення – п'ятнадцяти днів, а потім вживає заходів, передбачених Законом, спрямованих на своєчасне, повне та неупереджене виконання рішення.
Однак Законом встановлено, що за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, забезпечення позовних вимог державний виконавець розпочинає проводити виконавчі дії не пізніше ніж через 5 днів з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Слід зазначити, що виконавчі дії з стягнення періодичних платежів, регресних сум, аліментів перебувають на виконанні в органах державної виконавчої служби протягом часу, визначеного виконавчим документом. Тобто такі виконавчі документи можуть перебувати на виконанні понад року і більше і це не буде порушенням строків здійснення виконавчого провадження.
Наприклад, у виконавчому документі зазначено стягувати аліменти до досягнення дитиною повноліття, а рішення пред’явлено до примусового виконання, коли дитині виповнився рік, то такий виконавчий документ буде перебувати на виконанні в органі державної виконавчої служби сімнадцять років.
З огляду на викладене виконавчі документи, видані на підставі рішень судів та інших органів (посадових осіб), можуть перебувати на виконанні в органах державної виконавчої служби за рішеннями немайнового характеру два місяці, а за іншими рішеннями – шість місяців, та до цього строку додається час, на який виконавче провадження було зупинено, час, на який виконавчі дії відкладалися, та час, протягом якого проводилась реалізація арештованого майна боржника. У загальній сукупності виконавчий документ може перебувати в органах державної виконавчої служби рік і більше, але виконавчі дії повинні бути проведені протягом двох або шести місяців, як встановлено Законом. Винятком є строки вчинення виконавчих дій з виконання рішень про стягнення аліментів і періодичних платежів.


Державний виконавець
відділу державної виконавчої служби
Радехівського районного управління юстиції Мочурад Ю.О.
Переглядів: 1182 | Додав: Таня | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]