Правові підстави виселення з жилого приміщення - 14 Січня 2011 - ДВС Радехів
[Радехівський РВ державної виконавчої служби ГТУЮ у Л/о ]
Головна » 2011 » Січень » 14 » Правові підстави виселення з жилого приміщення
11:57
Правові підстави виселення з жилого приміщення
На жаль, звичним атрибутом великих і малих міст України стали люди, які сплять на вулиці, в під’їздах будинків, на горищах, у підвалах. Однією з причин цього стало виселення із займаного жилого приміщення без надання іншого. Проблема бездомності існувала здавна. І не обминає вона навіть розвинуті країни з високим рівнем соціальної захищеності громадян. Проблема має комплексний характер і набуває нових форм одночасно зі зміною життєвих стандартів. Залежно від стану економіки та спрямування соціальної політики, зокрема житлової, кількість бездомних може зростати чи зменшуватися. Свою роль відіграла й недосконалість чинного житлового законодавства.
Виселення являє собою не що інше, як примусове вилучення жилої площі і розглядається як крайній захід, що підлягає застосуванню тільки у випадках і в порядку, що прямо передбачені законом. Для захисту житлових прав, а також з метою запобігання виселенню з жилого приміщення без надання іншого житла, що, в свою чергу, породжує бездомність, особа має знати випадки, за яких таке виселення не допускається. Житлове законодавство встановлює три види виселення: 1) з наданням іншого благоустроєного жилого приміщення; 2) з наданням іншого жилого приміщення; 3) без надання жилого приміщення.
Відповідно до ч. 3 ст. 47 Конституції України позбавити громадянина житла можна лише на підставі закону за рішенням суду. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку. Допускається виселення в адміністративному порядку з санкції прокурора лише осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення або проживають у будинках, що загрожують обвалом. Громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Жиле приміщення, що надається виселюваному, повинно бути зазначено в рішенні суду або постанові прокурора.
Звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення всі громадяни, що мешкають у ньому, зобов’язані на письмову вимогу кредитора або нового власника цього жилого приміщення добровільно звільнити його протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
Виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення, є підставою для надання цим громадянам жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання відповідно до ст. 1322 цього Кодексу. Відсутність жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання або відмова у їх наданні не тягне припинення виселення громадянина з жилого приміщення, яке є предметом іпотеки.
Переведення придатних для проживання жилих будинків і жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду в нежилі, як правило, не допускається. У виняткових випадках переведення жилих будинків і жилих приміщень у нежилі може здійснюватися за рішенням виконавчого комітету обласної, міської ради (ст.ст. 7, 8 Кодексу). Правовою підставою для розірвання договору найму і виселення наймача із зайнятого ним приміщення є зміна цільового використання будинку, який у зв’язку з переведенням в нежилий виключається зі складу житлового фонду. Склад осіб, які мають право на забезпечення житлом і порядок такого забезпечення визначається як і при виселенні у зв’язку зі знесенням будинку.
Надання іншого жилого приміщення
З наданням іншого жилого приміщення може бути виселено: 1) працівників, які припинили трудові відносини з підприємствами, установами, організаціями, які надали жиле приміщення, у зв’язку зі звільненням за власним бажанням без поважних причин або за порушення трудової дисципліни, або за вчинення злочину; 2) громадян, позбавлених батьківських прав, якщо вони проживають спільно з дітьми, стосовно яких позбавлені батьківських прав; 3) батьків-вихователів, усунених від подальшого виховання дітей.
Слід наголосити, що виселення з наданням іншого жилого приміщення може відбуватися тільки в судовому порядку.
Виселення без надання жилого приміщення
Виселення без надання жилого приміщення може бути засобом цивільно-правової відповідальності за порушення договору, закону, суб’єктивних прав інших осіб. Таке виселення може настати у разі: 1) руйнування або псування житла наймачем або іншими особами, за дії яких він відповідає; 2) використання житла наймачем або особами, за дії яких він відповідає, не за призначенням; 3) систематичного порушення наймачем або особами, за дії яких він відповідає, прав та інтересів сусідів; 4) незаконного зайняття жилого приміщення; 5) визнання ордера на жиле приміщення недійсним внаслідок неправомірних дій осіб, які одержали ордер.

Головний державний виконавець
відділу державної виконавчої служби
Радехівського районного управління юстиції Добош М.В.
Переглядів: 3346 | Додав: Таня | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]