Правові підстави державної виконавчої служби для виселення громадян з жилого приміщення - 17 Жовтня 2013 - ДВС Радехів
[Радехівський РВ державної виконавчої служби ГТУЮ у Л/о ]
Головна » 2013 » Жовтень » 17 » Правові підстави державної виконавчої служби для виселення громадян з жилого приміщення
09:55
Правові підстави державної виконавчої служби для виселення громадян з жилого приміщення
Верховна Рада України ухвалила Закон "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)". Законодавчим актом, проект якого був розроблений Міністерством юстиції, викладено у новій редакції Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до частини третьої статті 47 Конституції України позбавити громадянина житла можна лише на підставі закону за рішенням суду. Відповідно до статті 109 Житлового кодексу виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку. Допускається виселення в адміністративному порядку з санкції прокурора лише осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення або проживають у будинках, що загрожують обвалом. Судові рішення, відповідно до ст. 124 Конституції України, є обов’язковими до виконання на всій території України. Примусове виконання рішень судів покладено на державну виконавчу службу, яка входить до системи Міністерства юстиції України
Статтею 78 Закону України «Про виконавче провадження» визначено компетенцію державного виконавця під час виконання рішень про виселення боржника, зокрема частина 4 статті 78 Закону говорить, що виселення полягає у звільненні приміщення, зазначеного у виконавчому документі, від особи (осіб), яка виселяється, її майна, домашніх тварин та у забороні такій особі користуватися цим приміщенням. Примусовому виселенню підлягають виключно особи, зазначені у виконавчому документі. Слід зазначити, що відсутність боржника, повідомленого про день і час виселення, не є перешкодою для виконання рішення.
Законодавством також передбачено, що звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення всі громадяни, що мешкають у ньому, зобов’язані на письмову вимогу кредитора або нового власника цього жилого приміщення добровільно звільнити його протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду. Виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення, є підставою для надання цим громадянам жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання, відсутність жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання або відмова у їх наданні не тягне припинення виселення громадянина з жилого приміщення, яке є предметом іпотеки.
Насамкінець додам, що Конституцією України закладено принцип обов’язковості виконання судових рішень. Вироки, рішення, постанови, ухвали, які виносяться ім’ям України, повинні виконуватися, і цю функцію покладено законом на Державну виконавчу службу, яка є єдиним органом примусового виконання рішень в Україні, адже виконання судових рішень – це важлива державна справа, яка потребує високої професійної відповідальності та моральних чеснот. Справа, яка працює на благо громадян України та стоїть на захисті їх конституційних прав.

Провідний спеціаліст Радехівського РУЮ
Ковалишин М.А.
Переглядів: 554 | Додав: Таня | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]