Правові аспекти заміни сторони виконавчого провадження - 6 Березня 2013 - ДВС Радехів
[Радехівський РВ державної виконавчої служби ГТУЮ у Л/о ]
Головна » 2013 » Березень » 6 » Правові аспекти заміни сторони виконавчого провадження
18:46
Правові аспекти заміни сторони виконавчого провадження
Відповідно до ч.5 ст. 124 Конституції України « Судові рішення ухвалюються іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України». Серед основних засад судочинства в Україні, згідно з п.9 ч.3 ст.129 Конституції України, є «обов’язковість рішень суду».
Виконавче провадження – то є квінтесенція процесу поновлення порушених прав, повернення грошових коштів, звернення стягнення на майно, торжество правосуддя, реалізація конституційного принципу обов’язковості виконання рішення суду.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», саме виконавче провадження являється завершальною стадією судового провадження. Виконавче провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій органів і посадових осіб, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених законом «Про виконавче провадження», іншими нормативно-правовими актами.
За умови стрімкого розвитку підприємницької діяльності в Україні, коли відбуваються припинення юридичних осіб в результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення, актуальною стала проблема заміни сторони виконавчого провадження.
Стаття 25 ГПК України допускає зміну сторони у разі її вибуття у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні. З правилами цієї статті кореспондуються положенні ч.4 ст. 11 Закону, відповідно до якої у разі вибуття однієї з сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником.
Не менш гострою постала проблема заміни сторони виконавчого провадження, під час встановлення факту смерті стягувача, особливо за умов актуалізації звернень осіб похилого віку – пенсіонерів, зі статусом «дитини війни», на користь яких винесені відповідні судові рішення про стягнення доплат та відшкодувань.
Відповідно до ч. 1 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» (далі – Закон), сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, яка зобов’язана за рішенням вчинити певні дії (передати майно, виконати інші обов’язки, передбачені рішенням) або утриматися від їх вчинення.
На підставі ч. 4 ст.11 Закону, у разі вибуття однієї з сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов’язкові тією мірою, в якій вони були б обов’язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
У випадку заміни сторони (юридичної особи) у виконавчому написі нотаріуса, який пред’явлено до державної виконавчої служби, стороні необхідно звернутися до суду з письмовою заявою про заміну сторони у виконавчому написі. До такої заяви зазвичай додаються докази того, що юридична особа являється правонаступником тієї юридичної особи, яка вибула (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, копії протоколів зборів тощо). Без ухвали суду про заміну сторони у виконавчому документі, державний виконавець не має права самостійно замінити сторону.
Коли вибуття сторони виконавчого провадження відбулося внаслідок смерті особи, на підставі ст.11 Закону, державний виконавець виносить постанову про зупинення виконавчого провадження та звертається до суду з заявою про заміну сторони. До такої заяви додаються копії свідоцтва про смерть особи, заяви спадкоємців, та інші документи, які є у виконавчому провадженні. Згідно з ч.2 ст.378 ЦПК, суд у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з повідомленням сторін та заінтересованих осіб. Про прийняте рішення суд обов’язково повідомляє державного виконавця.

Суд, розглянувши заяву (подання) державного виконавця, на підставі ст. 209, 210, 293, 378 ЦПК України, ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», виносить ухвалу про заміну сторони, виконавчого провадження. При цьому текст ухвали повинен суворо відповідати вимогам ст. 19 Закону (вимоги до виконавчого документу), а саме – в ухвалі повинно бути зазначено найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб’єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо; Невиконання судом цих вимог унеможливлює примусове виконання у виконавчому провадженні.
Непоодинокі випадки ухвалення судового рішення проти кількох відповідачів, отже видання судом кількох виконавчих листів. В кожному виконавчому листі повинно бути точно зазначено яку частину судового рішення треба виконати за кожним виконавчим провадженням. Державному виконавцю надсилають на виконання виконавчі документи без зазначення, яку частину судового рішення треба виконати відносно кожного боржника. За таких обставин, згідно з п. 7 ст. 26 Закону «Про виконавче провадження»(надалі – Закону), державний виконавець зобов’язаний відмовити у прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження у примусовому виконанні.
Зустрічаються такі порушення вимог ст.19 Закону, як незазначення у виконавчому листі місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб) стягувача та боржника та строк пред’явлення для виконання виконавчого документа. Виконавчий документ має бути підписаний та посвідчений печаткою. Кожен сотий виконавчий лист не відповідає даним вимогам – відсутня печатка суду, підпис уповноваженої особи (судді). У виконавчому листі іноді не зазначають дату видачі виконавчого листа, що призводить до відмови в прийнятті виконавчого провадження. Іноді у виконавчому листі не визначено розмір суми, яка підлягає виплаті, що також виключає здійснення виконавчого провадження.
Зважаючи на викладене – звернення з заявою про заміну сторони виконавчого провадження – це не лише обов’язковість вимог закону, але і гарантія своєчасного, повного, реального виконання виконавчого документа ( рішення, наказу тощо).


Заступник начальника ВДВС Радехівського РУЮ Добош М.В.
Переглядів: 1409 | Додав: Таня | Рейтинг: 1.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]