11:37 Як виконати рішення суду де боржником є держава? | |
| В останні роки виконання рішень судів де відповідачем є державний орган або державне підприємство стало справжньою проблемою. Чорнобильці, діти війни, пенсіонери, які мали на руках рішення судів про порушення права на ту чи іншу виплату фактично опинилися в безвихідній ситуації, коли існування рішення просто не виконувалось. Внаслідок цього дуже багато людей звернулися за захистом своїх прав до Європейського суду з прав людини. І часто вигравали такі справи щодо тривалого невиконання рішень національного суду. Європейський суд навіть запровадив спеціальну процедуру пілотного рішення, аби пришвидшити розгляд подібних справ. Зрозуміло, що державні органи України вирішили зупинити це «неподобство. З’являються сумнівні рішення Конституційного суду України, де у людей забрали можливість відстоювати своє право на соціальні гарантії в суді. Також відповідні положення були прописані у законах про державний бюджет на відповідний рік. Все це дало підстави судам різного рівня відмовляти у позовах по більшості соціальних питань. Проте і тут влада не уникнула суттєвих проблем. Виявилось, що державні органи і зокрема Державне казначейство України не готові виконувати цей закон. Цілий місяць його положення були мертвими. Їх неможливо було застосувати через відсутність необхідних змін до Постанов уряду. Важливо зазначити, що виконавчі документи пред’являються до виконання протягом одного року з дня, що настає за днем набрання рішенням про стягнення коштів законної сили. Але закон нічого не говорить про те, що робити з рішеннями, які були прийняті до набуття чинності цього закону і щодо яких вже минув річний строк і вони залишилися невиконаними. По суті такі рішення виявилися за бортом цієї процедури. І для них фактично немає інших варіантів крім звернення за захистом своїх прав до Європейського суду з прав людини. Ще рано говорити наскільки адекватно працює ця процедура виконання судових рішень, але те, що вона вже має проблемні аспекти це факт. Крім того, бюджетом на 2013 рік на виконання усіх судових рішень бюджетною програмою КПКВК 3504040 «Забезпечення виконання рішень суду, що гарантовані державою» передбачено видатки у обсязі 153,9 млн. гривень, що як на мене є недостатнім для виконання державою своїх зобов’язань по судових рішеннях. І оскільки при виплаті цих коштів закладено принцип черговості, тобто хто перший прийшов першим і отримав, то очевидно що для виконання багатьох рішень судів коштів не знайдеться. Тому, якщо Ви маєте на руках судове рішення в якому говориться про стягнення з держави коштів, раджу не відкладати цю справу у далекий кут, а використовувати запропонований механізм. Якщо ж Ви не потрапляєте у цю процедуру, звертатися до Європейського суду з прав людини. Одною із базових проблем застосування цього закону стало те, що згідно із його положеннями у рішенні суду має бути вказано про стягнення коштів з державного органу. Ніби то все очевидно — в рішеннях судів по більшості соціальних справ якраз і говориться про зобов’язання перерахунку і стягнення коштів. Але якраз тут і виник основний казус. Суди і державні органи почали тлумачити, що зобов’язати вчинити певні дії і стягнути кошти це зовсім не те, що просто стягнути кошти…. А відповідно такі судові рішення мають виконуватися згідно із ст.7 «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», яка передбачає, що виконання такого судового рішення має відбуватися відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження», тобто по старій процедурі, неефективність, якої вже була неодноразово доведена. З уст представників державних органів дуже часто звучала порада щодо звернення до суду з метою зміни способу і порядку виконання судового рішення. Простіше кажучи замінити слова «зобов’язати» на «стягнути». Але судова практика показала зворотне. Суди масово почали відмовляти в таких справах посилаючись на роз’яснення, яке дав Вищий адміністративний суд України у своєму інформаційному листі 1483/12/13-12. Залишилась ще можливість яка прописана у ст.7 «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» у якій зазначено, що у разі якщо рішення суду не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження державний виконавець зобов’язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення. Враховуючи вищенаведене, існування процедури виконання рішень національних судів визначеної ЗУ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» аж ніяк не вирішує системну проблему тривалого невиконання судових рішень в Україні. Більш того тільки заплутує людей, які намагаються добитися виконання свого судового рішення. Заступник начальника ВДВС Радехівського РУЮ Добош М.В. | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |